Українські політичні партії та організації на Україні кінця ХІХ – початок ХХ століття

“Українські політичні партії
та організації на Україні
кінця ХІХ – початок ХХ століття”







Українці, аналогічно росіянам та іншим народам імперії, також поринули в по-
літичну діяльність, що характеризувала 1890-ті та початок 1900-х років. З одного
боку, це було їхнім реагуванням на репресії 1880-х років, а з іншого — перед ними
стояв надихаючий приклад нового пожвавлення й свіжих ідей, що зароджувалися
в середовищі російських радикалів. Ще одним важливим стимулом стала поява но-
вого покоління українських діячів, які вже не вагалися щодо власної національної
належності й гордо називали себе «національне свідомими українцями», войовничо
вимагаючи для свого народу національних прав, політичної свободи й соціальної
справедливості.
      Ці «нові» українці були переважно студентами, й особисті контакти між собою
вони зав'язували в гімназичному та університетському колі, де й виникали погляди,
котрі згодом штовхали їх до активної опозиції царатові. Кар'єра українського діяча
звичайно являла собою таку схему. Спочатку юнак, що навчався в гімназії, знайо-
мився з «підривними» ідеями, ліберальне настроєний викладач давав йому контра-
бандну літературу й запрошував до участі в таємних дискусійних гуртках. В уні-
верситеті такий юнак вступав до української громади; деякі з них, наприклад київська
чи петербурзька, налічували сотні членів. У громаді студент осягав цілий ряд ідеоло-
гій, входив до кола відомих діячів і нерідко починав займатися нелегальною діяль-
ністю, наприклад, публікацією й поширенням антицаристської літератури.
      Конфлікти з урядом дедалі більше радикалізували студентів. Так, у 1901 р. уряд
силоміць віддав у солдати 183-х студентів-активістів Київського університету. Це
викликало масові