Формування вченого як особистості та режим праці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Факультет менеджменту

реферат
НА ТЕМУ:
Формування вченого як особистості та режим праці

Виконав студент

Київ 2012

ЗМІСТ

        ВСТУП………………………………………………………………………….3

1. Виховання творчих здібностей.......................................................................4
2. Основні психологічні риси вченого...............................................................7
3. Особливості розумової праці.........................................................................13

ВИСНОВОК………………………………………………………………….15

ВСТУП

В сучасній теорії пізнання відбуваються тенденції поєднання життя та науки. Це обумовлено пошуком нової наукової раціональності, пов’язаної з посиленням соціальної природи пізнання. Філософія бачить в самому процесі пізнання розвиток соціальних форм. Це породжує питання про характер впливу окремого вченого, який створює певну наукову теорію, на її зміст.
Протягом століть змінювались уявлення про сутність процесу пізнання. Епістемологічні дослідження проводились ще в давні часи, однак лише в сучасності епістемологія стає однією з головних тем філософії. Особистість вивільнюється з процесу пізнання, коли вчений намагається усвідомити явища і процеси, що виходять за межі його власного досвіду. Це було відкрито ще Д. Локком, який відмітив, що досвід людини містить в собі зовнішній і внутрішній досвід. Відчуття він відносив до здатності людини сприймати зовнішні об’єкти за допомогою органів чуттів, а рефлексію відносив до сприйняття діяльності розуму. Ця діяльність пов’язана з думками і мисленням. Тобто, знання Д. Локк розумів як сприйняття співпадання або неспівпадання і суперечність будь-яких наших ідей, чим підтверджував думку про належність ідеї до конкретній людині.
  З вищенаведеного можна зробити висновок про те, що, отримуючи знання, яке виходить за межі власного досвіду, людина створює так звану власну раціональність. Це явище обумовлено необхідністю розширення контактів з зовнішнім