Філософія фоми аквінського

§ 2. Вчення Фоми Аквінського про державу і право
Народився Фома Аквінський 1225 р. біля м. Аквіно поблизу Неаполя. Монах домініканського ордену, вчений-богослов Ф. Аквінський був одним із найвідоміших представників середньовічної схоластики. Свої політико-правові погляди виклав у працях: «Про правління князів» і «Сума богослов´я».У своєму вченні Ф. Аквінський спирався на вихідне положення релігії про підпорядкування розуму вірі. Вище розуму, писав він, сперта на божественне одкровення, стоїть християнська теологія, завершення всієї системи наук. І все ж таки, хоч одкровення і вище за розум, воно в жодному разі не протистоїть розумові; теологія довершує систему, в якій наука і філософія є початком, але не руйнує їхньої цілісності. Віра - це вдоволення розуму. Разом вони утворюють храм знання, але ніде не конфліктують і не діють у протилежних напрямках.Вчення Ф. Аквінського являло собою відновлення вчення мислителів Греції та Риму, але у своєрідній переробці відповідно до умов часу. Його вчення - це вчення Арістотеля у схоластичній формі. Філософ намагався пристосувати погляди Арістотеля до потреб католицької церкви і в такий спосіб іще більше зміцнити її позиції. Зокрема, свою систему поглядів Ф. Аквінський намагався обґрунтувати вченням Арістотеля про форму і матерію. Всесвіт, за його вченням, утворює ієрархію форм, що спускається від Бога, який стоїть на вершині, до найнижчого створіння. При цьому він вважав, що вищі форми дають життя нижчим.Виходячи з