Характеристика 10 слабких країн ЄС

Вступ
Потрясіння економік країн Європейського Союзу (ЄС) ,що почалися у 2007 році ,внаслідок першої фінансової економічної кризи, призвели до суттєвих та в дечому неочікуваних економічних змін в спільному європейському просторі. Незважаючи на те, що високо розвинуті країни ЄС використовували величезні фінансові ресурси і активно впроваджували антикризові програми їм не вдалося пригальмувати перші хвилі кризи, що зачепили фінансовий сектор. Поступово наступні хвилі кризи поширилися на реальний сектор світової економіки , захопивши практично усі країни ЄС.
Постановка проблеми дослідження. Європейський Союз ,загалом, завжди показував непогані економічні показники, що в котре доводить про нерівномірність цього інтеграційного об‘єднання. Адже, фактично,   економіка ЄС тримається на декількох потужних «китах» - Німеччині, Франції, Швеції.
Не зважаючи на, рекомендовані параметри економічної стабільності,   їхнє дотримання не було обов’язковим для всіх країн – членів ЄС,   тоді як інвестори надавали фінансування економічно незбалансованим країнам, фінансуючи насправді ризики потужного ЄС. Але з початком глобальної економічної кризи підходи до ризиків змінилися, що викликало боргові кризи у країн – членів ЄС зі «слабкими» економіками.
Найпершою відповіддю ЄС на загострення боргової кризи стало створення нових механізмів термінової антикризової допомоги. У травні 2010 року був створений механізм фонду врятування Греції та інших проблемних країн European Financial Security Facility (EFSF)   обсягом в 1   трлн дол.   США.   Облігації фонду були гарантовані державами зони євро.   Для отримання допомоги EFSF   країни з фінансовими проблемами повинні були запроваджувати програми ретельного заощадження державних витрат.   Інституційно цей фонд був структурований як банк, обсяг допомоги становив 273 млрд євро. 2
Проте відновлення фінансових проблем Греції влітку 2011 р. змусило