Цілющі джерела нашої духовності

                                  Емоційне співпереживання - це особливість характеру людини, що дозволяє гостро відчувати відчуття оточуючих людей, особливо близьких. У поняття емоційного співпереживання входить також уміння визначати настрій людини по його жестах і міміці.
Іншими словами, емоційне співпереживання передбачає деяку ступінь занурення у внутрішній світ співрозмовника. Певною мірою емоційного співпереживання володіють люди, по роботі пов'язані з безперервним спілкуванням з людьми, наприклад, викладачі та менеджери, медики і т.д.
Природно, у багатьох людей здатність до емоційного співпереживання починає розвиватися з самого дитинства. Негативний вплив на розвиток даної особливості людини має дитяча жорстокість, здатна «вбити» вміння співпереживати ще в зародку.
Здатність до емоційного співпереживання ні в якому разі не слід використовувати в цілях розваги - залазити в душу людини і поранити його або співпереживати з метою цікавості. Фахівці, що займаються вивченням емоційного співпереживання, вважають, що ця здатність грунтується на почутті совісті, відповідальності та співчуття. У свою чергу, здатність до співчуття характерна виключно для людей з високою мораллю, з високою моральність, здатних до вищого психологічному та емоційному розвитку.
Можна сказати, при емоційному співпереживанні людина відчуває постійну закоханість. При цьому закоханість поширюється на всіх оточуючих