Я і Воно

Зи́ґмунд Фройд, ( Фрейд ) - повне ім'я Сигізмунд Шломо Фрейд, народився 6 травня 1856,  — 23 вересня 1939) — австрійський психолог і невролог, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював концепцію структури психіки. Зиґмунд Фройд навчався у Віденському університеті (медичний факультет, зараз Віденський медичний університет).
У 1876–1882 — працював в лабораторії психології Ернеста Брюкке, вивчаючи гістологію нервових клітин, також працював в Інституті фізіології, де займався вивченням проблем психоаналізу. Потім перейшов до головного шпиталю Відня. Одержав звання приват-доцента з неврології. Стажувався у доктора Шарко в Парижі, перекладав німецькою мовою праці видатного медика. Відкрив приватну практику психоаналітика.                                       З. Фройд, жартуючи, називав себе Мойсеєм психоаналізу. У цьому зобразилося його життєве кредо: антагоніст Риму Ганнібал мріяв про завоювання Риму, а Фройд — про інтелектуальне завоювання світу.
Вчений вірив у розумне й гармонійне облаштування світу під егідою диктатури еліти. У праці «Майбутнє однієї ілюзії», сповідуючи платонівські принципи раціонального влаштування держави, обстоював антидемократичні засади, заперечував визначальну роль народу у суспільному житті й державобудівництві. 5 березня 1902 року до Фройда нарешті прийшла слава й визнання: найясніший цісар Франц