1. Поняття про нервово -- психічний розвиток дитини першого року життя

Вступ.

У період немовляти відбувається активний розвиток рухової сфери дитини, рух є вродженою потребою, від ступеня задоволення якої залежить здоров’я, фізична та розумова працездатність людини. Дослідження таких вчених як, І.В. Павлова, І.М. Сеченов, О.О. Ухтомського, О.В. Запорожця,   В.М. Бехтерева, П.К. Анохіна та інших доводять виключну роль рухового аналізатора у розвитку мислення і мовлення.
За думкою багатьох психологів, маленька дитина – діяч, і її діяльність виявляється у рухах. Розвиток рухового аналізатора є головною умовою повноцінного подальшого формування   всіх систем та функцій організму, є одним із засобів пізнання світу, а також засобом всебічного розвитку дитини.
Поява дитини на світ передбачає зміну умов існування дитини до цього. Починається період новонародженості, від 0-10 днів до 1-2 місяців у цей час відбувається зміна функціонування всіх процесів організму: дихання, кровообігу, харчування. З'являючись на світ, дитина наділена лише елементарними механізмами для підтримання життя, у неї відсутні будь-які самостійні форми поведінки, їх вона набуває у процесі подальшого життя.   Новонароджена дитина володіє   чималим запасом рухів, що мають захисне значення: активно захисні рухи (розширення і звуження зіниць, кліпання, зажмурювання, чхання, кашель, випльовування тощо), пасивно захисні реакції (насторожування, завмирання тощо), рефлекси чіпляння.
Період новонародженості змінюється періодом немовляти, з 1-2 місяців до 1 року. Немовля починає набувати нових різноманітних рухових вмінь (тримати голову, повзати, сидіти, ходити) піднімаючись своєрідними «руховими сходинками». Розвинутість рухової сфери є одним із показників нормального нервово-психічного розвитку