1. Позовна давність у міжнародному приватному праві

ПЛАН
  Вступ
  1. Позовна давність у праві зарубіжних країн
  2. Загальна характеристика Конвенції про позовну давність
  3. Наслідки закінчення строку позовної давності
Висновок  

Вступ
Згідно Цивільного кодексу України позовна давність- це строк для захисту права за позовом особи право якої порушено. Словосполучення “позовна давність” з одного боку відображає зв’язок з формою захисту права у вигляді позову, а з іншого- з тривалістю захисту цього права- давністю. Наслідком пропуску позовної давності є неможливість захистити своє порушене право або реалізувати вимоги передбачені чи надані сторонам за договором.
У сфері міжнародної купівлі-продажу товарів проблеми позовної давності відіграють дуже важливу роль, але через великі відмінності між правовими системами держав їх досить важко вирішити. Мова йде не лише про різноманітність визначення поняття “позовна давність”, але і про різні концепції щодо цього інституту в законодавствах держав. У деяких правових системах позовна давність розглядається як інститут матеріального права і застосовується до права, а в інших- як інститут процесуального права і стосується звернення до суду. Як наслідок велика кількість практичних труднощів, подолання яких вимагало уніфікації та регулювання на рівні міжнародних договорів.

  1. Позовна давність у праві зарубіжних країн
Засобом забезпечення здійснення фізичними та юридичними особами їх суб'єктивного права є можливість його захисту в позовному порядку при зверненні до суду. Але реалізація суб'єктивного цивільного права в примусовому порядку, гарантованому державою, обмежується певним терміном, що встановлюється законом. Період часу, із закінченням якого припиняється можливість примусового здійснення цивільного права за допомогою подання позову до суду, називається