1.1. Капітальні інвестиції як об’єкт фінансового обліку

Основою розвитку матеріального виробництва будь-якої країни є капітальні інвестиції, здійснення яких забезпечує впровадження у виробництво новітніх технологій, забезпечує підвищення конкурентоздатності господарюючих суб’єктів, що набуває особливого значення в умовах вступу України до Світової організації торгівлі. Дослідженню теорії і практики ведення обліку капітальних інвестицій приділено увагу багатьох науковців, серед яких І. О. Бланк, Ф. Ф. Бутинець, Л. К. Сук, З. Задорожній, Н. М. Ткаченко, Т. П. Остапчук, Н. Лисенко, І. М. Павлюк. У той же час у законодавстві України не існує чіткого визначення поняття «капітальні інвестиції», науковцями часто не застосовується системний підхід до їх вивчення, не існує узгодженого підходу до сутності капітальних інвестицій як об’єкта фінансового обліку. Перш за все, на мою думку, подальшого дослідження потребує питання економічної сутності капітальних інвестицій як об’єкта фінансового обліку, що, в свою чергу, забезпечить належну організацію обліку капітальних інвестицій. Тому моя мета з’ясувати економічну сутність капітальних інвестицій як об’єкта фінансового обліку.
Насамперед розглянемо етимологію терміну «капітальні інвестиції», який можна визначити як інвестиції в капітал. Термін «капітал» походить від латинського слова capitalis, що означає головний, і вживається у різних аспектах: «майно», «самозроста-
юча вартість», або нагромаджена праця у різних уречевлених формах. З точки зору представників класичної школи політекономії (А. Сміт, Д. Рікардо) під капіталом розуміється нагромаджена праця (засоби виробництва). К. Маркс поділяє капітал на постійний і змінний. Постійний (основний) — це та частина капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва і позначається буквою С (від лат. constant — постійний). Частину капіталу, що витрачається на придбання робочої сили, Маркс назвав змінним капіталом — V (від англ. variable — змінний). І. О. Бланк визначає інвестиції, як вкладення капіталу у всіх його формах у різні об’єкти (інструменти) господарської діяльності з метою одержання прибутку, а також досягнення іншого економічного чи позаекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов’язане з факторами часу, ризику і ліквідності.
Отже, якщо розглядати інвестиції