МАҐДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

МАҐДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

У статті висвітлюється виникнення магдебурзького права та його поширення у Німеччині, Польщі, Чехії, Угорщині та Словаччині. Показано особливості застосування магдебурзького права у країнах Центральної Європи та його вплив на формування національних правових систем.

Ключові слова: Центральна Європа, магдебурзьке право, локація, війт, бургомістр, шиффени.

Поширенню маґдебурзького права великою мірою сприяв архієпископ Віхман, який мав значний авторитет. Подальшими його кроками стало запровадження змін у судовій системі Маґдебургу. Юрисдикція солтиса поширювалася на старе місто. Для неміщан впроваджували посаду віце-війта.[1 c. 50] Склад міського суду збільшився від 5 до 11 шиффенів. Діяльність, спрямовану на впровадження нових правовідносин і розширення застосування маґдебурзького права, архієпископ Віхман поширив на інші населені пункти. Одним із перших, як уже зазначалося, його отримало м. Ютербог і навколишні села. Надання маґдебурзького права сприяло розвиткові торгово-економічних відносин, підвищувало правовий статус міст. На початку XII ст. польський герцог Генріх I Силезький попросив копію привілею архієпископа Віхмана і надав його новоутвореному м. Злоторії (Гольденберг)[2 c. 80]. Згодом це місто отримало недатоване правове роз’яснення [3, c. 21].

Маґдебурзьке право вміщувало не лише матеріальне і процесуальне право, а й місцеве самоврядування, судочинство тощо. Основою маґдебурзького права стало так зване ринкове (купецьке) право, що охоплювало порядок купівлі-продажу товарів на ринку та передання у спадок земельних ділянок. [3, c. 21]

У купецькому праві Маґдебургу взято до уваги питання самоуправління в окремих галузях