12222222222222222222222222222

Потебня Олександр Опанасович (1835-1891) - філолог, літературознавець, етнограф. Р. в сім'ї дрібного дворянина. Навчався в класичній гімназії, потім у Харківському ун-ті на історико-філологічному факультеті. Після його закінчення (1856) викладав літературу в харківській гімназії. У 1860 захистив магістерську дисертацію «Про деякі символи в слов'янській народній поезії ...» У 1862 отримав наукове відрядження за кордон, де пробув рік. У 1874 захистив докторську дисертацію «Із записок з російської граматики». У 1875 отримав кафедру історії російської мови і літератури в Харківському ун-ті, яку і займав до кінця життя. П. складався також головою Харківського історико-філологічного т-ва і членом-кореспондентом Академії наук. У 1862 в «Журналі Міністерства народної освіти» з'явився ряд статей П., об'єднаних потім до книги «Думка і мова». У 1864 в «Філологічні записки» була надрукована його робота «Про зв'язок деяких уявлень у мові». У 1874 вийшов 1-й том «Из записок по русской грамматике». У 1873-1874 у «ЖМНП» надруковано 1-а ч. «До історії звуків російської мови», в 1880-1886 - 2-а, 3-я і 4-я чч. («Російський філологічний вісник»), в 1882-1887 - «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» у 2 тт. Однак значна частина робіт П. була опублікована після його смерті. Були випущені: 3 чч. «Із записок з російської граматики» (1899); «З лекцій з теорії словесності» (составл. по записах слухачок); «Із записок з теорії словесності» (1905); «Чорнові нотатки про Л. М. Толстого і Достоєвського» ( «Питання теорії та психології творчості», т. V, 1913).

Літературна діяльність П. охоплює 60-80-і рр.. Серед літературознавчих течій тієї епохи П. стоїть осібно. Йому чужі