LSD dabl dd

Ерозія — це природний
геологічний процес, що нерідко збільшується необачною господарською діяльністю
людини. На еродованих або еродійно небезпечних землях врожайність
сільскогосподарских культур знижується на 10-30%, а, з часом і на 90%.
Слово «ерозія» походить від латинського «erosio», що означає «роз'їдати» або
«вигризати». У залежності від факторів, що обумовлюють розвиток ерозії,
виділяють два основних її типи — водну й вітрову. У свою чергу, водна ерозія
підрозділяється на поверхневу (площинну) і лінійну (яружну), яка розмиває
ґрунти й підґрунтя.
З давніх здавен ерозія ґрунтів була великим лихом для хлібороба й усе ще їм
залишається. Сучасній науці вдалося у визначеній мірі установити
закономірності виникнення цього грізного явища, намітити й здійснити ряд
практичних заходів для боротьби з ним.
Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні
літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, пізніше -
китайські й монгольські імператори, а потім і європейські монархи вже дбали
про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного
покриву степів, водних джерел. Українська козацька старшина теж уболівала за
збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону
придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства,
хижацького знищення звірів та риби, незважаючи на надзвичайне багатство
природи тих часів.
З розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням
кількості