Інвестиційна безпека Вірменії

Вступ
В сучасних умовах розвитку економічних реформ вагоме значення приділяється механізму забезпечення інвестиційної безпеки країни. Формування інвестиційного потенціалу країни сьогодні виступає одним з найперспективніших напрямів підвищення соціально-економічного стану в державі в цілому. Процес покращення інвестиційної безпеки країни повинен враховувати якомога більше чинників, зокрема макроекономічні показники, насиченість території факторами виробництва, споживчий попит населення тощо. Важливо врахувати той факт, що інвестиційна безпека держави є дуже взаємопов’язана економічна категорія і може складатися з обґрунтованого комбінування системи потенціалів: природно-ресурсного, трудового, споживчого, виробничого, інфраструктурного, інноваційного, фінансового, інституційного тощо.
Останнім часом в Україні можливості покращення інвестиційної безпеки використовувались не на всю потужність, це пояснюється впливом таких негативних чинників:
  * низькою дієздатністю банківсько-кредитної системи, її фактичною неспроможністю акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал населення, відсутністю розвиненої мережі інституційних інвесторів (пенсійних фондів і страхових компаній);
  * неефективним і безсистемним використанням амортизаційних фондів;
  * низьким рівнем капіталізації прибутків підприємств і відсутністю економічних (податкових) стимулів його зростання;
  * спрямуванням інвестиційного потенціалу, сформованого в процесі приватизації, переважно на цілі бюджетного споживання;
  * відсутністю необхідної системи страхування інвестиційних ризиків, нерозвиненістю фондового ринку та іпотечних відносин [1].
На думку В. І. Опіщева, інвестиційна безпека держави – це рівень співвідношення між величиною інвестицій країни за кордон та отриманими інвестиціями, що задовольняє потреби внутрішньої економіки та підтримує позитивний платіжний баланс держави [2].
Для дослідження було обрано Вірменію, оскільки вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами,