Історія економічної думки екзамен

1.Економічний розвиток стародавнього Китаю.
Китай - гірська країна. Приблизно 80% території - гори і плоскогіря. Успішне ведення сільського господарства залежало від дощових опадів. Нерівномірний розподіл опадів нерідко призводило до неврожаїв та голоду. Тому вже в древні часи китайці створювали системи штучного зрошування. Але населенню доводилося постійно проводити роботи і по захисту земель від повеней.
Історія Стародавнього Китаю поділяється на кілька періодів.
В 9 в. до н. е.. династія Чжоу. Період держави Чжоу тривав до 8 ст. до н.е, коли внаслідок війн, народних повстань держава розпалася на незалежні князівства. Князь землі Цінь об’єднав розрізнені князівства в єдину державу Цинь. Повстале населення скинуло його.
У сільській громаді ділилися землі на ділянки, одна з яких обробляється спільно членами общини для суспільних потреб. Спочатку роботи проводилися на громадському ділянці, а потім на сімейних. Крім того, громадяни сплачували податки.
Ван роздавав землі з жилими на них общинниками своїм урядовцям, воєначальників. У першу чергу він передавав їм землі, захоплені під час війн. Головним чином це були землі кочівників. Рабів купували також, обмінювали.
Землеробство - основа економіки. Розвивалося скотарство, землеробство. Вирощувалися просо, ячмінь, пшениця, пізніше головною культурою, завезеної з півдня, став рис. Знаряддями були праці мотика, потім з’явився плуг.
Велику увагу приділялося агротехніки. Вже в епоху Чжоу з’являється система зміни полів, при якій земельна ділянка ділився на три частини. Дві частини засівалися, а третій рік відпочивала під парою. Китайці першими почали застосовувати органічні добрива і вести боротьбу зі шкідниками сільськогосподарських рослин. Китайці першими стали займатися шовківництвом. Розводили шовковичного шовкопряда гусениць.
Ремесла і промисловість. З часів неоліту тут досягли високої майстерності в обробці каменю, кістки, дерева. Великий розвиток