Боэций

Боецій
(480 – 524 рр.)

Римський філософ, вчений–енциклопедист, один із основоположників середньовічнової схоластики.

Біографія

Северин Боецій народився у Римі, приблизно 480 року. Ще зовсім молодим він одружився з дочкою Симмаха; консулом став у 510 році. В 522-523 роках він виконував обов’язки начальника канцелярії при дворі Теодоріха. Взимку 524 року був засуджений, а потім і страчений за дії, що "приносили шкоду імперській владі". В "Готській війні" візантійський історик Прокопій Кесарійський розповідає: "Симмах і Боецій, його зять, обидва люди античної культури, серед найбільш авторитетних сенаторів відзначалися особливою шляхетністю. Результати філософських досліджень вони майстерно застосовували для знаходження справедливих рішень… як відносно співгромадян, так і інородців, через це завоювали не лише визнання достойних, але і заздрість нікчем, завжди готових до зради".

Мартин Грабман назвав Боеція "останнім із римлян і першим із схоластів". І справді, Боецій вбачав свою місію в тому, щоб відкрити грецьку культуру латинянам. Ним була забезпечена спадкоємність інтелектуального життя, здійснювалась передача традиційної спадщини середньовічної культури.

Він мав намір перекласти на латинську мову всі твори Аристотеля з коментарями з логіки, моралі і фізики, а також твори Платона з тим, щоб показати порозуміння та злагоду між двома геніями. Але через передчасну смерть Боецію не вдалося завершити свій проект. Тим не менш, він підготував новий переклад і коментар до "Ісагоги" Порфирія, а також переклав Аристотеля: "Категорія", "Аналітика", "Про тлумачення", "Топика". Ці тексти аж до самого XIII століття були мало не єдиним