Зовнішня Політика Ігоря Та Ольги, Її Вплив На Розвиток Київської Русі

Розділ 1. Зовнішня політика Ігоря
1.1. Правління князя Ігоря
1.2. Державна та зовнішня політика князя Ігоря
Розділ 2. Зовнішня політика Ольги
2.1. Вплив вбивства князя Ігоря на реформи і політику княгині Ольги
2.2. Особливості візиту Ольги до Константинополя та діяльність Ольги після прийняття християнства
2.3. Переговори Ольги з Германією та останні роки життя                              

1.1. Правління князя Ігоря
Після смерті Олега в 912 р. київським князем став Ігор Рюрикович. Він князював не так вдало, як його попередник Олег. За звичаєм правителів Києва, з початку свого князювання Ігор утверджував свою владу над підлеглими племенами. Першими проти нього повстали древляни та уличі. Кілька років виснажливих походів пішло у нього на те, щоб знову примусити бунтарів сплачувати данину. Крім того йому довелося встановлювати відносини з печенігами, які вперше з’явилися в руських степах у 914 році. Лише після відновлення у своїх землях Ігор зміг узятися за широкомасштабні далекі походи – торговельні чи теж грабіжницькі – на зразок тих, що проводив Олег.
Коли у 941 р. розпалася мирна угода з Візантією, укладена Олегом, Ігор вирушив у морський похід на Константинополь. Для нього він закінчився катастрофою. З флотом в декілька сотень людей Ігор пристав до берегів Віфінії, поширив свої спустошення до Боспора Франкійського (нині пролив Босфор) і підступив до Константинополя. Але до поспішної втечі Ігоря змусили візантійці, які спалили весь руський флот за допомогою пальної суміші, що називалася «грецьким вогнем». В 914 р. Ігор за допомогою варягів та печенігів