Класифікація видів туристичної і екскурсійної діяльності

Вступ


  Класифікація - важливий інструмент наукового пізнання. Вона допомагає глибше розкрити існуючі зв'язки, зорієнтуватись у складних ситуаціях і посприяти отриманню науково-обґрунтованих висновків.
  Термін "класифікація" у Великому тлумачному словнику сучасної української мови подано як "система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями".
  На думку Е. Алаєва, до класифікації належать кількісні градації, які відображають стадії розвитку явищ, або ієрархічні порядки системи. Класифікація відображає переважно кількісні відмінності (однак вимагає, щоб інтервали між класами відображали хоча б одну якісну зміну).
  Для практичної діяльності в туризмі важливого значення має його класифікація, сутність якої полягає у виділенні окремих видів туризму за самими різними напрямками. Чітку класифікацію туризму провести дуже важко. Це пояснюється, насамперед, тим, що практично неможливо виділити чисті види сучасного туризму. Туризм можна класифікувати за різними ознаками: за метою, засобами пересування, засобами розміщення тощо. Види туризму різноманітні. Вони залежать від різних факторів: наявності та тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня розвитку, особистих смаків людей та їх матеріального становища; різноманітності природи та сезонності; наявності інфраструктурних та транспортних можливостей та ін.



















  1. Класифікація туристичної діяльності





  Класифікація туристичної діяльності передбачає диференціацію її за певними ознаками і методологічними засадами.
  Найбільш загальним методологічним підходом до класифікації туристичної діяльності доцільно вибрати підхід до морфологічного аналізу діяльності, здійснений М.С. Каганом. На його думку, теоретично можливими в силовому полі суб'єктно-об'єктних відносин є три види діяльності: перетворююча, пізнавальна та ціннісно-орієнтаційна.
  Перетворююча діяльність захоплює