Контракти На Мыжнародний Франчайзинг

1. Рекомендації для складання договорів міжнародного франчайзингу
Рекомендації розроблені Міжнародною торговою палатою й містяться в Типово-
му контракті франчайзингу (публікація № 557), який спрямований на просування
товарів, і містить одноманітні правила для всіх учасників даних правовідносин. При
складанні типового контракту укладачі прагнули сконцентрувати в ньому основні
права і обов’язки сторін та уникнути застосування національного права будь-якої
країни. Основною причиною складання контракту є відсутність міжнародної уні-
фікації з франчайзингу та необхідність звернення до національного права, що має
серйозні недоліки, оскільки право окремих країн не враховує потреб та специфіки
міжнародної торгівлі, та його приписи значно різняться в окремих країнах.
Узгоджені на міжнародному рівні (насамперед в ЄС) правила стосуються в основ-
ному антитрестовських аспектів договору (наприклад, дійсність деяких обмежуючих
статей відносно винятковості території) і не регламентують цивільно-правових від-
носин сторін договору франчайзингу. Багато асоціацій на національному або між-
народному рівні проявили активність у поширенні франчайзингу, у вивченні різних
його аспектів і у формулюванні етичних кодексів поведінки, проте з правової приро-
ди вони представляють міжнародні звичаї і застосовуються, як правило, за взаємною
згодою сторін.
Значна кількість суб’єктів господарювання, які використовують франчайзинг як
засіб розповсюдження товарів та послуг, мають власну практику і свої типові конт-
ракти франчайзингу. Найчастіше вони надають перевагу призначати на певну тери-
торію в якості франчайзі незалежні або асоційовані компанії, які діють як майстер-
франчайзі. Такий майстер-франчайзі має право сам на узгодженій території укладати
франчайзингові угоди. Зазвичай такі субліцензіонні угоди