Курсові

1 АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЇ СУШАРОК


    Даний огляд установок для сушки виконується з метою рішення питання про вибір конструкції. Огляд проводиться на основі класифікації. Класифікація сушарок в хімічній промисловості прийнята за наступними ознаками [4] :
        1) за тиском (атмосферні і вакуумні);
        2) за періодичністю процесу (періодичної, напівнеперервної та неперервної дії);
        3) за способом підводу тепла (конвективні, контактні, радіаційні і сушилки з підігрівом матеріалу струмом високої частоти);
        4) за видом сушильного агента (повітряні, газові та сушарки на перегрітому або насиченому парі);
        5) за напрямком руху теплоносія (прямопоточні, протипоточні і перехресного потоку);
        6) за тепловою схемою (колориферні зі ступінчатим підігрівом, комбіновані, з рециркуляцією часточок повітря);
        7) за способом підігріву (паровий, вогневий, газовий та електропідігрів);
        8) за характером руху матеріалу (прошаркові, з пересипанням матеріалу та аеродинамічні сушарки).
    Подальший огляд конструкцій побудований в залежності з останньою ознакою класифікації. При цьому в плані інших ознак класифікації апарати для сушки мілкодисперсного грануляту полікапроаміду треба обмежувати пристроями, які працюють під атмосферним тиском та працюють неперервно, конвективними, які використовують в якості сушильного агента азот.









Прошаркові сушарки

    Сушарка (рисунок 1.1) складається з корпуса, контурів циркуляції теплоносія I та II зон, завантажуючого і розвантажуючого пристроїв та системи охолодження [1].
    Екстрагована крихта полікапроаміду гідротранспортом подається в шнек-водовіддільник. Віджата вода самопливом, через уловлювачі, стікає в бак – збірник води. Зі шнеку крихта потрапляє до однієї з   двох зон секцій бункера 1, а з нього – самопливом до корпуса сушарки 2. У робочому стані корпус сушарки повністю заповнений.
    Волога видаляється