Метод математичної індукції. Повна та неповна матаматична індукція

Виконала:
студентка 31-П групи
Кухарчук Людмила

Перевірив:



Рівне 2012 р.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ

|
Метод математичної індукції. Неповна та повна математична індукція |
|
  |

|
  |

Зміст:
  1. Вступ
  2. Повна і неповна індукція
  3. Помилки в індуктивних міркуваннях
  4. Принцип математичної індукції
  5. Узагальнення принципу математичної індукції
  6. Метод математичної індукції
  7. Приклади доведення методом математичної індукції
  8. Висновки
  9. Список використаних джерел


Вступ:
Метод математичної індукції відіграє істотну роль у вищій математиці, будучи сильним знаряддям у математичних доведеннях і при розв’язуванні різноманітних задач.
Також метод математичної індукції знаходить широке застосування й у рамках шкільного курсу: він часто застосовується для розв’язання алгебраїчних, арифметичних і геометричних задач, саме він дозволяє коротко і строго довести багато теорем.


  1. Повна і неповна індукція.
„Неповною індукцією“ іноді називають перехід від часткових прикладів до загальних закономірностей. Повною ж називають тільки математичну індукцію.
В основі всякого математичного дослідження лежать дедуктивний і індуктивний методи. Дедуктивний метод міркувань – це міркування від загального до частинного, тобто міркування, вихідним моментом якого є загальний результат, а заключним моментом – частинний результат. У математиці