Мiжнародна правосуб'єктнiсть народу (нації), що бореться за незалежнiсть.

Мiжнародна правосуб'єктнiсть народу (нації), що бореться за незалежнiсть.
Коли уряд порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є його священним правом і невідкладнішим зобов’язанням.
При визначені міжнародної правосуб’єктності націй інародів, мають на увазі перш за все ті з них, які знаходяться в колоніальній залежності і позбавлені власної національної державності. Суб'єктами міжнародного права є тільки ті нації і народи, які борються за своє національне визволення і створення власних незалежних держав. Віднесення націй і народів до числа суб'єктів міжнародного права, як правило, виникає після того, коли вони створюють будь-якої координуючий боротьбу орган (наприклад, таким є Організація звільнення Палестини), який до створення незалежної держави виступає від їх імені.
В даний час залежними є приблизно 15 територій: Американське Самоа, Бермуди, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Фолклендські (Мальвінські) острови, Гібралтар, Гуам, Нова Каледонія, острів Святої Олени, підопічні території тихоокеанських островів, Західна Сахара і інші.
Боротьба народів за створення власної держави почалася ще за часів бур-жуазних революцій в Європі та війни за незалежність Сполученими Штатами Америки. Але особливої актуальності, яка привела до виділення учасників національно-визвольних рухів в первинних суб’єктів міжнародного право, це питання набуло у 60-х роках минулого сторіччя, коли переважно народи Аф-рики масово здобували свої власні незалежні держави.
Вперше принцип самовизначення народів було закріплено у Статуті ООН, де в п. 2 ст. 1 визначається зобов’язання держав «розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципу рівноправності та самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів