Нормативістська теорія права

План
          1.1   Форма (джерело) права як науково-правова категорія
1.2. Правовий звичай як форма (джерело) права в Україні та його характеристика
1.3. Нормативно-правовий акт як форма (джерело) права та його характеристика
1.4. Правовий прецедент як форма (джерело) права та його місце в Україні
1.5. Нормативно-правовий договір як форма (джерело) права
1.6. Правова доктрина як форма (джерело) права та її характеристика
1.7. Релігійно-правова норма як форма (джерело) права
1.8. Міжнародно-правовий акт як форма (джерело) права та його характеристика.
Висновок

1.1   Форма (джерело) права як науково-правова категорія.
В сучасній літературі представлені різні погляди щодо визначення понять „форма права” та „джерело права” і щодо їх співвідношення. На мою думку, кожен з поглядів має свої переваги   й недоліки, тому я спробую їх об’єднати. У правознавстві та юридичній практиці   термін „джерело права” розуміється, як правило, багатозначно, а іноді вживається як тотожний до терміна „форма права”. Але для юристів-практиків важливо вміти чітко розрізняти ці терміни для правильного використання для правильного використання в правозастосуванні саме форм права.
Багатогранність терміну „джерело права” вимагає теорію права замінити його іншим терміном – „форми права”. Форми права – це по суті різні види права, які склались історично і які вибирає держава, відрізняються вони по способу оформлення змісту норм права. Це зовнішня форма існування змісту норм права (тобто тут форма збігається із спеціально-юридичним розумінням джерела права). Тому, на мою думку, потрібно вживати термін форма (джерело) права, хоча й вжиток терміну форма права не буде неправильним.
Отже, форма (джерело) права – це зовнішнє оформлення змісту загальнообов’язкових правил поведінки, що офіційно встановлені або санкціоновані