Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства

За статтею 16 Закону України "Про біженців" оскарженню до суду можуть підлягати рішення органів міграційної служби про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в оформленні відповідних документів, про відмову в наданні, втрату або позбавлення статусу біженця. При цьому судам слід ураховувати, що цей перелік не є вичерпним, а тому, згідно з вимогами статті 55 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів у таких правовідносинах можуть бути оскаржені й інші відповідні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Оскільки у справах щодо статусу біженця та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень (адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Державного комітету України у справах національностей та релігій тощо) під час здійснення ними повноважень, виходячи із суб’єктного складу та предметності спорів ці справи, відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України, належать до справ адміністративної юрисдикції.
До спорів адміністративної юрисдикції у зазначеній категорії справ належать і спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 50 КАС України та частини п’ятої статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служби безпеки України можуть звертатися до адміністративного суду з позовом про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства. Також пунктом 5 частини четвертої