Порядок Проведення Діагностування Автомобілів

ДІАГНОСТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АВТОМОБІЛІВ
Технологічний процес визначення технічного стану автомобіля без розбирання і висновок про необхідне технічне обслуговування чи ремонт називають діагностуванням. Діагностика вивчає форми вияву технічних станів, методи і засоби виявлення несправностей і прогнозування ресурсу роботи об'єкта без його розбирання. Вона дозволяє кількісно оцінювати безвідмовність і ефективність автомобіля і прогнозувати ці властивості в межах залишкового ресурсу або заданого наробітку
За часом проведення діагностування поділяють на: • періодичне (здійснюється після певного пробігу автомобіля); • неперервне.
Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють два види діагностування: • перше (Д-1), • друге (Д-2). Під час Д-1, що, як правило, виконується перед ТО-1 і в процесі його, визначають технічний стан агрегатів та вузлів, які забезпечують безпеку руху й придатність автомобіля до експлуатації.
Під час Д-2, що здебільшого здійснюється перед ТО-2, оцінюють технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля, уточнюють обсяги робіт з ТО-2 та визначають, чи потрібен ремонт.
Засоби діагностування бувають: • зовнішні; • вбудовані.
Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля. До них належать: • стенди; • переносні прилади; • пересувні станції, укомплектовані потрібними вимірювальними пристроями.
Вбудовані засоби діагностування є складовою частиною автомобіля. Це датчики та прилади на панелі приладів, їх використовують для неперервного або досить частого визначення параметрів