Порівняльна характеристика старого та нового КПК

Згідно з попереднім кодексом Згідно з новим КПК
1.Адвокат перебував у другорядному положенні порівняно з всесильним прокурором. Де-факто змагальність сторін у процесі дотримана не була. До того ж, окрім підтримання державного обвинувачення, прокуратура виконувала і слідчі функції. Правозахисники не раз вказували на неправомірність подібної ситуації. 1.Захист та обвинувачення зрівняно у правах. Захисник може провадити власне розслідування, збирати докази і представляти їх у суді. Натомість прокурор позбавляється права санкції на арешт майна, обшук у нежитлових приміщеннях тощо. Прокурор також позбавляється і слідчих функцій.
2.В ролі захисників підсудного могли виступати його найближчі родичі. 2.Інтереси обвинуваченого представлятимуть виключно професійні юристи.
3.Народні депутати, кандидати у президенти та деякі інші категорії громадян користувались імунітетом при затриманні. 3.Дозволяється затримання на 72 години будь-якого громадянина України, незалежно від його статусу.
4.Статус потерпілої сторони надавав суд. В разі ненадання такого статусу громадяни позбавлялись можливості безпосередньо спостерігати за ходом розслідування та брати у ньому участь. 4.Той, хто звертається до правоохоронних органів із заявою про злочин, автоматично визнається потерпілим. Така особа може вимагати ознайомлення з рядом експертиз, висновками фахівців та іншими документами.
5.Норма про суд присяжних, а також про суд «народних засідателів» де-юре існувала у кодексах попередніх років. Проте не було законодавчого роз’яснення, яка категорія справ підпадає під юрисдикцію суду присяжних, а яка – суду народних засідателів. 5.Суду присяжних підлягає та категорія справ, санкція щодо яких передбачає довічне ув’язнення. Обвинувачений у скоєнні тяжкого злочину матиме право вимагати для себе суду присяжних, котрі (у кількості