Правове регулювання імпорту товарів в україну

8
ВСТУП

Імпорт товарів – це купівля та ввезення товарної продукції з-за кордону з метою їх реалізації на внутрішньому ринку та використання на території країни.
Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни , до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей. Це зокрема :
-доступ до дешевих та більш якісних товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;
-наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;
-зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;
-налагодження сталих виробничих зв’язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;
-розвиток технології завдяки поширенню ввезення науково містких товарів.
Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, товари легкої і місцевої промисловості, машинобудування, електроніка, товари харчової промисловості.
Україна в значних обсягах імпортує паливно-енергетичні ресурси, що передусім пов’язано з неефективністю енергоспоживання в країні. Крім того, по номенклатурі вітчизняного імпорту позначається відставання з ряду важливих напрямків НТП та промислового розвитку.
Можна визначити основні напрямки оптимізації імпорту в Україні в такому переліку заходів та регулюючих методик:
-проведення радикальної раціоналізації енерго- та матеріалоспоживання, поширення заощадливих технологій у виробництві та в побуті;

9
-перехід на використання альтернативних імпортних енергоносіїв сонячної, вітрової енергії, супутнього газу, метану, вугільних шарів, етилового спирту ( його джерелом можуть бути побічна продукція та відходи сільського господарства