Практика здійснення миротворчих операцій оон

Сучасні міжнародні відносини характеризуються наявністю   багатьох протиріч і конфліктів, особливо внутрішньодержавного характеру, які створюють велику загрозу   міжнародному миру і безпеці. Це обумовлює виникнення   такої форми світового співробітництва як миротворча діяльність. Провідна роль у цій галузі, безсумнівно, належить   Організація Об’єднаних Націй. Одним з інструментів для врегулювання конфліктів   є застосування   військової сили   у формі міжнародних миротворчих операцій (або операцій з підтримання миру), які знаходяться   на стадії активного розвитку і є відносно новим явищем у світовому суспільстві. У зв’язку з цим правове обґрунтування таких операцій знаходиться на стадії   еволюції. До початку 90-х рр. XX століття міжнародні миротворчі операції ООН мали досить традиційні мандати на контроль за припиненням вогню та не мали прямих зобов’язань стосовно миро будівництва. Що стосується, сьогодення варто зауважити, що значно зросли вимоги до миротворчих контингентів, розширено коло їхніх миротворчих завдань. Ці завдання стали більш складними і комплексними.
Погляди дослідників на поняття «операції з підтримання миру» різноманітні. Деякі науковці вважають такі операції діями напіввоєнних збройних сил з поліцейськими функціями. Інші дають   більш широке тлумачення цьому поняттю, включаючи операції з підтримання миру і миротворчу діяльність різних органі ООН в широкому розумінні ( економічна допомога, фінансова підтримка, відправлення спеціалістів тощо). Метою операцій з підтримання миру є припинення воєнних конфліктів; попередження їхньої ескалації;