Проблеми реалізації прав на укладення та розірвання шлюбного договору

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ НА УКЛАДЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ
У статті досліджено питання, пов’язані з укладенням та розірванням шлюбного договору, проаналізовано також проблеми суб’єктного складу цього виду договірних відносин, можливість застосування інституту представництва.
Ключові слова: шлюбний договір, подружжя, відмова від шлюбного договору, розірвання шлюбного договору.
Тенденція до підвищення ролі договору характерна для сучасного приватного права і почала яскравіше виявлятися останнім часом у нашій державі. Визначальною ознакою процесу нормотворення останніх років є розширення диспозитивних засад регулювання відносин у сім’ї, зокрема, майнових відносин подружжя. Сімейне законодавство передбачає можливість врегулювання їх договором – гнучкою правовою формою, здатною опосередковувати різні за суттю й характером суспільні відносини. Значення шлюбного договору зросло із прийняттям Верховною Радою України 10 січня 2002 р. Сімейного кодексу України. Інститут шлюбного договору зазнав суттєвих змін, поповнився багатьма законодавчими новелами, розширив межі договірної ініціативи подружжя. Однак необхідними є подальші наукові дослідження у цій сфері з метою вдосконалення функціонування цього правового механізму, запозичення позитивного зарубіжного досвіду, активізації практики його впровадження.
Українське сімейне законодавство не містить дефініції шлюбного договору. Якщо Кодекс про шлюб та сім’ю України 1969 р. містив опосередковане, дещо загальне визначення поняття „шлюбного контракту”, в якому через категорію угоди його загально-правова характеристика не розкривала повною мірою його сутності, то Сімейний кодекс України його не містить взагалі.