Розвиток перукарського мистецтва стародавньої Греції

Розвиток перукарського мистецтва стародавньої Греції


Давні греки були завзятим, енергійним народом. Характерною рисою давньогрецького суспільства, хоч як це дивно, була відсутність великих рабовласників. Це мало велике значення для розвитку античної демократії, яка сприяла розквіту давньогрецької культури.


Історія давньогрецького античного суспільства починається приблизно в XI ст. до н. е., з часів переселення в Грецію дорійських племен, і поділяється на декілька періодів: гомерівський (XI-VIII ст. до н. е.), архаїчний (VII-VІ ст. до н. е.), класичний (V-ІV ст. до н. е.), елліністичний (ІV-ІІІ ст. до н. е.).


Велике значення для поступу цієї культури мала професія скульптора і художника. У Стародавній Греції це вільні й шановані люди. Ідеалом греків було здорове, фізично треноване тіло. Образ оголеного атлета став головним в античній скульптурі. Патріотизм, висока громадянська свідомість, широкий світогляд — усе це поєднувалося з фізичною красою гармонійно складеного тіла.


Слід зазначити, що давньогрецьку моду вирізняли п'ять особливостей: прагнення до організованості, закономірності, пропорційності, доцільності, симетрії (рис. 1.26 а, б, в). Саме у Стародавній Греції зачісці було надано значення високого мистецтва, а чоловіки охоче експериментували зі своїм волоссям. Перукарі мали не тільки гарно і швидко причісувати волосся, а й, як в архітектурі та скульптурі, дотримуватися правил гармонії та естетики.


Дівчата Стародавньої Греції, на відміну від юнаків, не брали участі в Олімпійських змаганнях, але гарне тіло вважалося і в юнаків, й у дівчат дарунком від Бога і становило предмет гордості, поваги