Розвито ИТ технологий

Зміст


      1. Сталий розвиток: просторовий вимір соціально-економічних відносин
      2. Нові освітні цінності як чинник сталого розвитку
      3. Сталий розвиток міста як результат соціального партнерства держави, бізнесу та громади
      Використана література


      1. Сталий розвиток: просторовий вимір соціально-економічних відносин


      Дискусії щодо сталості розвитку, методичних та методологічних підходів з розв'язання проблеми не припиняються вже майже півстоліття. Водночас світ та суспільство не залишаються статичними - вони розвиваються та змінюються. Людина є єднальною та водночас центральною ланкою у цьому розвитку. З одного боку вона ініціює процеси, що змінюють та перетворюють навколишнє середовище, з іншого - намагається нівелювати наслідки власного втручання. Цивілізаційний розвиток відбувається за "законом бумеранга", згідно з яким швидкість антропогенного перетворення довкілля безпосередньо впливає на зміни, що відбуваються в соціумі, економічному та технічному розвитку суспільства. На сучасному етапі однак швидкість розвитку та обсяги втручання постійно зростають, тож зміни у свідомості та світогляді не встигають за ними. Ще Н. Вінер зауважив, що для того, щоб вижити та усталено розвиватися, необхідно змінити себе. Він вважав, що "ми настільки радикально змінили довкілля, що зараз для того, щоб існувати у цьому середовищі, нам перш за все необхідно змінити себе". Отже, щоб змінити людину, суспільство, державу тощо необхідно екологізувати освіту, науку, управління.
      Сучасний економічний розвиток можливий тільки як результат етичного оновлення людства, формування нової системи цінностей, моральних імперативів. Сьогодення визначає необхідність зміни наших уявлень щодо розуміння широкого кола проблем та перегляду шляхів їх вирішення. Проблема сталого розвитку не є винятком.
      Останнім часом перспективи розвитку більшою або меншою мірою асоціюються зі сталим розвитком. Популярність цього терміна вже не обмежується науковими та політичними колами, а й поширюється на пересічних громадян. Проте це навряд чи свідчить про так звану