Розлади Логічної Основи Мислення.

Тому що воно нерозривно пов’язане з корою головного мозку, із трудовою й мовною діяльністю людини.

Що таке мислення й види розладів мислення

Мислення – це вища форма активного відбиття об’єктивної реальності у вигляді цілеспрямованого, опосередкованого й узагальненого пізнання зв’язків і відносин речей. Мислення формується в процесі суспільної й трудової діяльності й виражається у формі понять і категорій, сформованих попереднім досвідом людства. Мислення перетворює відчуття й сприйняття дійсності, що дозволяє людині одержувати всебічні знання про властивості предметів, відносини між ними й відносини у людському суспільстві.

Процес мислення здійснюється у вигляді певних дій (операцій): аналізу (поділу цілого на складові), синтезу (з’єднання окремих складових у єдине ціле), порівняння (зіставлення ознак і властивостей досліджуваного об’єкта), узагальнення (виділення ознак, загальних для багатьох предметів), абстрагування (виділення однієї зі сторін предмета або явища й не звертання уваги на інші) і конкретизації (розгляду конкретного предмета або явища з погляду загальних закономірностей).

Порушення мислення є одним з ознак при психічних захворюваннях, що найбільше часто зустрічаються. Вони можуть бути трьох видів: порушення операційної сторони мислення, порушення динаміки мислення (наприклад, сповільненість або в’язкість мислення в деяких хворих) і порушення мотивації (у якості істотного виступає те, що не відповідає життєвій меті людини) мислення.

Порушення операційної сторони мислення ( головним чином, операцій узагальнення, абстрагування й конкретизації) приводять до порушень логіки мислення у вигляді резонерства, формалізму, патологічної докладності мислення, неясного й паралогічного мислення й інше.

Резонерство