Роль освіти в трансформації ментальності

РОЛЬ ОСВІТИ У ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕНТАЛЬНОСТІ
Карпенко В. Є., к.філос.н., доцент кафедри філософії та соціології СумДПУ ім. А.С. Макаренка, м. Суми, Україна
Новак С. О., студент СумДПУ ім. А С. Макаренка, вчитель-реабілітолог Центру реабілітації дітей-інвалідів, м. Ромни, Україна
      Майже до кінця XX ст. вплив освіти на ментальність (або менталітет, у цьому дослідженні ми будемо ототожнювати ці поняття) був переважним чином побічним продуктом зусиль із формування, зміни світогляду особистості або трансформації (за допомогою впливу на учнів, студентів тощо) суспільної свідомості. Зрозуміло, феномен ментальності почасти взаємонакладається із тією ж суспільною свідомістю. Також, як стане очевидно далі, не можна недооцінювати згаданий вище «побічний» вплив. Однак поступово дослідження феномена ментальності набувають у науково-педагогічних колах усе ширшого визнання (хоча для цього по суті виявились потрібними десятиліття). Педагоги починають звертати увагу на технології прямого чи то опосередкованого впливу власне на ментальність. Досліджуються різні аспекти проблеми формування ментальності. Наприклад, А. М. Басова серед іншого закликає до подолання протиріччя між, з одного боку, потребою суспільства в особистості з національним світовідчуттям, вихованої в дусі традицій, пріоритетних цінностей для певного етносу, готової зберігати та збагачувати його культуру, та, з іншого боку, відсутністю цілісної педагогічної теорії формування основ національної ментальності (менталітету) засобами сучасної освіти [2].
      Вже на сучасному рівні розвитку система освіти володіє великим потенціалом для цілеспрямованої трансформації ментальності, як, наприклад, показує досвід