Твір на тему "У нас єдина мета — Україна свята, нездоланна ніким і ніколи"

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її. Г я вірю, що ця любов не зміниться з плином років, а з висоти на нас завжди дивитиметься лагідне зоряне українське небо.

Небо України може пригадати усю нашу історію. З його пам'яті неможливо стерти величні бої козаків, коли вони, не вагаючись, віддавали своє життя заради волі рідної Батьківщини. Пригадаймо Богдана Хмельницького та Петра Сагайдачного, які хотіли тільки одного: щоб Україна ненька була вільною державою, щоб квітували її вишневі садки, щоб біліли серед зеленого розмаїття хати, щоб тьохкали літньої ночі солов'ї, щоб кликало до себе важким колоссям поле. Щоб була жива Україна, вічна родюча земля, рідна земля для кожного українця. Адже дуже вірно, на мій погляд, написав Іван Кочерга у своїй п'єсі "Ярослав Мудрий":



Хто вип'є раз Дніпрової води,

Тому ніколи Київ не забути.



Настає ранок, прокидається природа. Прокидається небо, жовтіючи від яскравих променів сонця. Це український ранок, який сповіщає початок нового дня, нових сподівань, нового життя. Я милуюся незвичайно красивим небом України і відчуваю велику гордість