Текст нормативно-правового акта

Текст нормативно-правового акта за своєю природою займає особливе місце серед інших видів текстів, тому що він передає безпосередній владний вплив на поведінку людини і покликаний переконати у правомірності або неправомірності певних дій та забезпечити обґрунтування інформації. Проте текст, який об’єктивує владне веління, нами розглядається і з огляду на лінгвістику, оскільки особливо актуальним є знання властивостей тексту як лінгвістичного явища для застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення. Помилки, пов’язані з будовою і розумінням правових приписів, можуть бути пояснені саме тим, що об’єктом розгляду і дослідження бувають відірвані від контексту, не пов’язані між собою елементи (слова, словосполучення, речення тощо).
Проблема сприйняття права опосередкована його текстуальною формою і виступає у своєму класичному вигляді як проблема юридичного тлумачення тексту нормативно-правового акта.
У юридичній літературі, що досліджує питання тлумачення правових норм, загалом розглядається роль і значення мови, якою створені правові норми, визначення тексту нормативно-правового акта або цілком відсутнє, або є дуже коротким і неповним [1, с. 264; 2, с. 284; 3, с. 99; 4, с. 142-143].
Такі визначення не охоплюють усіх особливостей тексту нормативно-правового акта і майже не відображають погляди лінгвістичної науки на цей вид тексту, врахування чого, на нашу думку, розширює уявлення суб‘єкта тлумачення про сам предмет, сприяє підвищенню ефективності тлумачення, однозначному розумінню текстів нормативно-правових актів.
Слово "текст" походить від латинського textum — тканина, сплетіння, з’єднання. Речення, вилучені з тексту, виключені із ситуації і мають лише граматичну оформленість, завершеність тощо. Вони не виконують прямого призначення будь-якого