Теоретичні основи психології управління

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
1. Поняття про науку управління
1. Організація і трактування цього поняття наукою управління
2. Психологія управління як наука. її об'єкт і предмет
2. Психологія управління на Заході
  1.1. Поняття про науку управління
  Поняття "управління" використовують у різних науках. Є багато визначень цього поняття. Відповідно до трьох головних сфер розвитку об'єктивного світу (нежива природа, жива природа, суспільство), можна виокремити головні види управління:
* управління в неживій природі;
* управління в живій природі;
* управління у суспільстві.
  Будь-яке управління — це процес впливу на систему для переведення її в новий стан або для підтримки її у певному режимі. Зауважимо, що такий вплив можливий тільки тоді, коли він відповідає об'єктивним законам чи закономірностям цієї системи.
  Загалом управління характеризується наявністю таких складових:
системи і причинних зв'язків між її елементами або підсистемами;
управляючої підсистеми і підсистеми, якою управляють;
управляючого параметра (чинник, який впливає на систему).
  Для процесу управління характерні збереження, передача, перетворення інформації, цілеспрямованість, зворотний зв'язок.
  Усім видам управління властиві такі риси, які можна об'єднати у дві групи:
статичні риси, які властиві формі та структурі управління;
* динамічні риси, які властиві процесу управління.
  Процес управління має певні загальні закони, наприклад, закон зворотного зв'язку, який передбачає наявність інформації про результативність певного впливу на процес.
  Загальні закони всіх видів управління вивчають філософія, теорія систем, кібернетика, теорія інформації та теорія управління.
  Під соціальним управлінням розуміють вплив на суспільство в цілому або на окремі одиниці чи ланки (виробництво, соціально-політичне і духовне життя, галузі економіки, підприємства, людину), щоб забезпечити успішність досягнення поставленої мети. Отже,