Теорія криміналістичної ідентифікації та діагностики

Заняття 2. Теорія криміналістичної ідентифікації та діагностики
1. Поняття криміналістичної ідентифікації, її наукові основи.

Ідентифікація
Перед слідчим/прокурором/судом завжди стоять питання криміналістичної ідентифікації /якої машини, якого знаряддя, якої людини цей слід/

Ідентифікація /лат. – identifico – той самий/
Ідентифікувати – встановити, чи не залишені сліди на слідосприймаючій поверхні конкретним об’єктом матеріального світу
Встановлення цього можливе завдяки комплексу загальних та окремих ознак, які надають об’єкту індивідуальних рис і створюють неповторну сукупність таких ознак

Ідентифікація – загальний метод дослідження, наукова теорія, яка формує процес дослідження, уході якого встановлюється тотожність /тобто рівність об’єктів самим собі/

Значення терміну ідентифікація:
- як вчення, окрема криміналістична теорія
- як один із методів встановлення відомостей про факти /під час дій слідчого по взятті слідів/
- як процес і результат порівняльного дослідження


2. Об’єкти і суб’єкти ідентифікації.

Об’єкти ідентифікації:
  * ідентифіковані /ототожнювані/ – реальні об’єкти живої чи неживої природи, які залишають свої сліди: люди, предмети, тварини, ділянки місцевості, населені пункти, споруди, житлові кімнати, витвори мистецтва тощо /сліди цих об’єктів можуть зберегтись в пам’яті чи на світосприймаючій поверхні/
  * ідентифікуючі /ототожнюючі/ – об’єкти зі слідами, копії цих слідів у вигляді зліпків, відтисків, фотознімків; дані картотек чи колекцій; ідеальні відображення /мисленневі образи/
  * зразки для порівняльного дослідження:
  * вільні – утворені не у зв’язку з подією злочину і,