Екологобіологічні властивості виду Гінкго Дволопатеве та їх використання в озелененні

Курсова робота
з предмету
Озеленення інтер’єру, зимові сади
на тему:
«Екологобіологічні властивості виду Гінкго Дволопатеве та їх використання в озелененні»



Житомир 2010





Зміст


Вступ
1. Біологічний опис
2. Екобіологічні властивості
2.1. Спосіб розмноження
2.2. Лікарські властивості
3. Використання при озелененні
3.1. Гінкго у Житомирському парку культури та відпочинку ім. Ю Гагаріна
Висновки та пропозиції
Додатки
Список використаної літератури




Вступ

Назва “гінкго” походить від китайської назви рослин gin-kyo, що означає “срібний плід”. Давні китайські ченці саджали це дерево на “святих місцях”, біля монастирів. Вони вважали, що рослина з оригінальними дволопатевими віялоподібними листками символізує дві категорії китайської філософії – інь та янь і є символом мудрості й зосередженості, стійкості й довголіття. Дотепер у Китаї, Японії, Кореї гінкго називають “деревом молодості”.
Гінкго Білоба володіє унікальною історією, унікальним життєвим циклом і абсолютно унікальною біохімією.
У Китаї гінкго – шанована й улюблена рослина. Дерева у віці старше 100 років заносять в особливі охоронні списки. Існує традиція висаджувати гінкго з нагоди народження дитини, весілля, новосілля тощо.
До XI ст. у Китаї гінкго був відомий під назвою “качині лапки”, адже його листочки дуже схожі на лапки одного із найулюбленіших китайцями птахів – качки мандаринки. Пізніше дерево стали називати “King Sun Shu” – “дід й онук”, оскільки зібрати перші плоди з дерева, посадженого дідом, зможе лише його онук. Різноманітні назви має дерево й в інших країнах.
В Японії дерево називають “гінкго”, “білий плід”. У Нідерландах – “храмове дерево”, “японське горіхове дерево”.