Зміна порядку слів під час перекладу

ВСТУП
Інтерес до вивчення порядку слів у реченні, багатою мірою, зріс лише в останні десятиліття, разом зі зверненням лінгвістів XX – XXI ст. до поглибленого вивчення граматики. Розглядом інверсії займалися деякі зарубіжні та вітчизняні мовознавці. Серед них такі відомі дослідники, як радянський лінгвіст І. Р. Гальперін, синхронний перекладач, викладач перекладу Б. Є. Васильович, І. І. Ковтунова, закордонний професор, кандидат технічних наук Рон Чен та український мовознавець В. І. Карабан та ін.
Так як речення є одиницею вищого рівня мови – комунікативною одиницею, та будучи найбільш складною за формальним і семантичним складом одиницею мови, воно відчуває найбільший вплив прагматичного фактора. Будь-яке речення обов’язково пов’язане і обумовлене авторської установкою, а тому може, з точки зору перекладу, мати безліч інтерпретацій. Одним з активно використовуваних виражень найтонших відтінків змісту є порядок слів, тобто певне розташування слів, що   виконує різноманітні функції та являється важливим показником структури мови. У комунікативному плані порядок слів зумовлений у подачі тематичних та рематичних елементів речення, щодо подачі інформації. Стилістичне значення порядку слів полягає в тому, що з їх перестановкою створюються додаткові смислові відтінки, посилюється чи послаблюється смислове навантаження члена речення.
Саме тому у центрі уваги мовознавців головним чином знаходилося взаєморозташування слів у реченні, які безпосередньо залежать один від одного. Також розглядалася функція інверсії та її роль у стилістиці та граматиці мов, але переклад таких незвичних речень практично розглянутий не був.
          Темою нашого дослідження є «Зміна порядку слів під час перекладу».
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що   у час активних міжнаціональних контактів може сприяти усуненню міжкультурного і міжособистісного