Методика розвитку витривалості

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ВИТРИВАЛОСТІ
В процесі спортивного тренування тренер стикається з необхідністю розвитку загальної і спеціальної витривалості, а також вдосконалення окремих компонентів, в сумі визначаючих рівень спеціальної витривалості. Тут в першу чергу слід зазначити необхідність диференційованого вдосконалення можливостей систем енергетичного забезпечення роботи, її економічності, здібностей до ефективного використовування функціонального потенціалу в діяльності змагання, підвищення психічної стійкості до виконання роботи в умовах стомлення і ін.
Засоби і основні положення методики
Для розвитку витривалості застосовуються загально підготовчі, допоміжні, спеціально-підготовчі і змагальні вправи. Основними вимогами при підборі і виконанні окремих вправ і їх комплексів є достатньо тривала робота, відносно повна мобілізація можливостей, а також досягнення в процесі роботи вираженого стомлення.

В процесі розвитку витривалості можуть застосовуватися найрізноманітніші по характеру і тривалості вправи. У арсеналі засобів розвитку загальної витривалості — вправи, побудовані на матеріалі різних циклічних видів спорту, спортивних ігор, різні вправи, виконувані на силових тренажерах. Ці вправи можуть залучати до роботи велику частину м'язового апарату або носити частковий і локальний характер. Вправи циклічного характеру, направлені на розвиток загальної витривалості, можуть продовжуватися 2—3 години і більше. В той же час розвитку алактатних анаеробних можливостей сприяють вправи, що тривають не більш 20—30 с. Ефективність застосування різних вправ багато в чому залежить від методичних умов їх виконання. Тут потрібно відзначити вирішальну роль таких компонентів, як інтенсивність роботи, тривалість і характер пауз між вправами, загальна кількість повторень і ін. Їх зміна дозволяє сконцентрувати спрямованість дії навантаження на цілісний розвиток витривалості або вдосконалення її окремих складових. Змінюючи характер вправ, можна