Мовні проблеми права та правові проблеми вживання мови

Мовні проблеми права та правові проблеми вживання мови


Мова — найважливіший засіб людського спілкування, нерозривно пов'язаний із мисленням, це соціальний засіб зберігання і передачі інформації, засіб управління людською поведінкою. У мовному різноманітті світового суспільства немає точних даних про кількість мов, які існують. Їх приблизно понад 2,5 тисячі.
Під мовою розуміють систему знаків, яка служить засобом людського спілкування, розумової діяльності, засобом вираження самосвідомості особистості, передавання від покоління до покоління і збереження інформації [19].
Ще з найдавніших часів поняттю мови приділялося багато уваги. Мова є зовнішнім проявом народності, його душа, а її душа - її мова, тобто вона виступає в значенні скарбу світового знання, соціокультурного надбання. Саме тому, уникнути питання мови як засобу накопичення, зберігання і передачі юридичних знань неможливо. Свідомий відбір мовних засобів, які здатні найповніше і точно виразити наукову думку, зробити максимально зрозумілим для адресата зміст тексту, є одним з найважливіших напрямків правової   діяльності. Тому одним з першорядних завдань, що розробляються в рамках правовідносин, є дослідженням проблеми мови, особливостей термінології, вдосконалення мовної форми.
У статті 10 Конституції України зазначено: «Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом» [4].
У частині