Правові проблеми охорони та захисту права на торговельні марки

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВА НА ТОРГОВЕЛЬНІ МАРКИ


                                            Батаєва С.П.,
                                            студентка 4-К курсу
                                            ННІЗН НАВС
                                            науковий керівник:
                                            к.ю.н., доцент, доцент кафедри
                                            цивільно-правових дисциплін
                                            ННІПП НАВС
                                            Можаровська Н.О.


      Торговельна марка, як засіб індивідуалізації товарів і послуг, – це об'єкт господарських правовідносин, суб’єктом права на який може бути юридична особа і громадянин, які здійснюють підприємницьку діяльність. Позначення, яке є основою торговельної марки, є об'єктом цивільних правовідносин, зокрема, авторського права, і суб'єктом права на нього є фізична особа, яка його розробила – автор.
      Специфіка юридичної природи торговельної марки, який може бути водночас об'єктом права промислової власності і об'єктом авторського права, вважаємо необхідним дати визначення автора торговельної марки і встановити правовий режим використання такого позначення автором саме у Законі «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [1].
      Слід зазначити, що особливий правовий інститут колективного знака вводиться Паризькою конвенцією, зобов'язуючи країни-учасниці Паризького Союзу охороняти колективний знак. Вітчизняне законодавство не містить легального визначення поняття колективного знака, що є значною прогалиною. У ст. 1 Закону «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», яка містить визначення термінів, серед осіб, які можуть бути суб'єктами права на знак – колективний суб'єкт теж не зазначається, хоча у п. 5