Проблема космічного сміття

Зміст



Вступ 2
Статистика каталогізованого космічного сміття 2
Міжнародна космічна станція на орбіті Землі 2
Випадки зіткнення космічних апаратів зі сміттям 3
Ефект Кесслера. 3
Правила космічного руху 4
Методи запобігання загрозі космічного сміття 5
Висновок 6
Джерела інформації 7


Вступ
За 50 років космічної ери на навколоземні орбіти і в далекий космос було виведено близько 21 тис. об'єктів загальною масою понад 5 000 т. Значна більшість із них згодом або:
 увійшли у земну атмосферу та згоріли, або впали на Землю,
 покинули навколоземний космічний простір, — залишилися на навколоземній орбіті.
На сьогодні на навколоземних орбітах зареєстровано понад 10 000 космічних об'єктів. Це досить великі за розмірами об'єкти (більше 10 см), що занесені в каталоги, серед яких діючі супутники становлять незначну частину. Об'єктів, що мають значно менші розміри (близько 1 см) у близькому космосі налічується сотні тисяч. Загалом, серед космічних об'єктів техногенного походження лише 6% є такими, що функціонують. Решта — це космічне сміття, що вже зараз являє собою реальну загрозу діяльності людини в космосі. З часом ця загроза зростатиме.
Виділяють дві зони ущільнення космічного сміття, а саме — низько-орбітальна зона на висотах 500—1 200 км над поверхнею Землі та
геостаціонарна зона на висоті приблизно 38 000 км.
Статистика каталогізованого космічного сміття
Наприкінці 2007 року Каталог космічного сміття містив 12351 об'єктів. За даними НАСА, найбільше штучних об'єктів (4310) мають радянське і російське походження. З них — 1361 супутник (з них близько 100 діючих), а 2949 об'єктів — ступені ракет-носіїв, розгінні блоки і їхні фрагменти. Друге місце після Росії за кількістю космічного сміття посідає США. На їхньому рахунку — 4188 об'єктів: