Рецепція естетикифранцузьких парнасців у поезії київських неокласиків

Зміст
Вступ 3
Розділ 1: Парнасці – яскраві представники символізму у всесвітній французькій поезії. 4
Літературне угрупування «Парнас». 6
Основні представники «Парнасу». 7
Розділ 2: Характеристика діяльності Київських неокласиків 11
Представники Київської школи 12
Естетика парнасців у творчості Київських неокласиків 17
Висновки 19
Список використаної літератури 20
Вступ

Французька поезія кінця XIX – початку XX століття – справжній квітник дивовижних образів і художніх відкриттів. У цей період співіснувало багато літературних напрямів течій, шкіл, працювали видатні митці, які вплинули на всю наступну епоху – Ш.Бодлер і "парнасці", П.Верлен і А.Рембо, С.Малларме і П.Валері та ін. У чому ж секрет "золотої доби" французької поезії? Звідки взялося це розмаїття постатей і творчих здобутків ? Чому саме в цей час народилися неперевершені шедеври поетичного мистецтва? І чому саме в цей час в поезії розпочався той великий переворот ,що згодом охопив всю літературу ?
Таємниця злету французької поезії кінця XIX – початку XX століття криється передовсім у тих мотивах , що скеровували шукання митців. Вони перші замислили проникнути в глибини людської душі, осягнути вічну таїну світу і створити художню дійсність,   яка нічим не поступалася б реальності. Прагнули пізнати сутність усього, що є на землі і в душі людини, розкрити моральний зміст існування особистості і утвердити велику місію культури в духовному оновленні світу.
Невипадково у цей час виникають різні школи й течії, в яких письменників об’єднують велика віра в силу мистецтва, потяг до прекрасного на противагу брутальній реальності.
Символісти вбачали мету мистецтва в тому, щоб втілити ідею у зрозумілий людині символ та розвинути її за допомогою нескінченних гармонійних варіацій. Тому поети-символісти іноді