Розвиток здібностей майбутнього педагога

Насамперед слід відзначити, що термін „здібність” має дуже широке застосування в найрізноманітніших галузях практики. Зазвичай під здібностями розуміють такі індивідуальні особливості, які виступають умовами успішного виконання якої-небудь однієї чи кількох діяльностей. Проте поняття „здібності”, як дозволяє стверджувати теоретичний аналіз відповідної літератури, не дивлячись на його давнє та широке застосування у психології, багатьма авторами тлумачиться неоднозначно.
          Якщо підсумувати різноманітні варіанти існуючих підходів до дослідження здібностей, то їх можна звести до трьох основних типів. У першому випадку під здібностями розуміється сукупність різних психічних процесів та станів. Це найбільш широке та давнє тлумачення терміна „здібності”. З точки зору другого підходу під здібностями розуміють високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь, навичок, які забезпечують успішне виконання людиною різних видів діяльності. Дане визначення з’явилося і було прийнятим у психології 18-19 століть і досить часто зустрічається у наш час. Третій підхід базується на твердженні про те, що здібності – це щось таке, що не зводиться до знань, умінь, навичок, але забезпечує їхнє швидке набуття, закріплення та ефективне використання на практиці.
          Слід зазначити, що у вітчизняній психології експериментальні дослідження здібностей найчастіше будуються на основі останнього зі згаданих підходів. Найбільший внесок у розвиток таких досліджень вніс відомий російський психолог Б.М.Теплов. Він виділив наступні три основні ознаки поняття „здібність”:
          - по-перше, під здібностями розуміються індивідуально-психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої; тому ніхто не буде говорити про здібності там, де мова йде про властивості, по відношенню до яких всі люди є рівними;
          - по-друге, здібностями називають не будь-які взагалі індивідуальні особливості, а лише такі, які мають відношення