Щоденник практики в суді , звіт практики зразок

ГЛАВА 11
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
§ 1. Поняття та види іноземних інвестицій
Розвиток процесів іноземного інвестування сприяло виникненню другій половині ХІХ ст. такого явища як міграція капіталів між країнами. Якщо до вказаного часу міжнародні господарські зв’язки в основному полягли у зовнішній торгівлі, то починаючи з другої половини ХІХ ст. інвестування стає одним з найважливіших форм міжнародних господарських зв’язків.
Іноземні інвестиції у розвиток економіки України є джерелом вкладення капіталу в виробництво, розробку і впровадження передових методів управління і маркетингу. На відмінну від позик і кредитів вони не призводять до зростання зовнішнього боргу, а навпаки, сприяють одержанню коштів для його погашення. І, нарешті, сприяють інтеграції національної економіки у світову завдяки виробничій і науково-технічній кооперації. Об’єктивний аналіз фінансово-економічної кризи в Україні показує, що потреба залучення іноземних інвестицій в її економіку вимагає істотного збільшення їх обсягу, консолідації всіх джерел фінансування.
Власне законодавство про інвестиційну діяльність та про іноземне інвестування в Україні з'явилося після прийняття 24.08.1991 р. Акта проголошення незалежності України.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. першим нормативним актом, в якому викладено загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. В цьому Законі також передбачено, що поряд з іншим інвестиційна діяльність в Україні здійснюється на основі іноземного інвестування.
Спеціальним нормативно-правовим щодо регулювання іноземних інвестицій є прийнятий 19.03.1996 р. Верховною Радою України Закон «Про режим іноземного інвестування (надалі – Закон), який скасував дію однойменного Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р., законів України «Про іноземні інвестиції» (1992 р.), «Про державне заохочення іноземних інвестицій» (1994 р.).
В Законі подано визначення понять «іноземний