Межі здійснення суб´єктивних цивільних прав

Надаючи носію суб´єктивного цивільного права можливість вільного і на власний розсуд здійснення належного йому права, де-ржава встановлює обмеження такого здійснення. Це пояснюється тим, що безмежне і нічим не стримуване здійснення свого права однією особою може у певних випадках завдати значної шкоди ін-тересам інших осіб або всього суспільства: завдати шкоду життю чи здоров´ю інших фізичних осіб, монополізувати ринок певних товарів чи послуг, викликати екологічну катастрофу тощо.

На сьогоднішній день такі обмеження закріплені в ряді нор-мативно-правових актів: ч. З ст. 13, ст. 23, ч. 7 ст. 41 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 203, ч. 5 ст. 319 ЦК України тощо.

Обмеження здійснення суб´єктивних цивільних прав у цивільно-правовій науці та цивільному законодавстві прийнято йменувати межами здійснення суб´єктивних цивільних прав.

Тривалий час цей термін існував та використовувався лише в наукових роботах. Однак на сьогоднішній день це поняття знайшло своє закріплення в ЦК України. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦК України, що має назву «Межі здійснення цивільних прав», цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй дого-вором або актами цивільного законодавства.

Погляди науковців стосовно питання меж здійснення суб´єк-тивних цивільних прав можна розділити на дві групи.

Одна група авторів висловлювалася за необхідність існуван-ня поняття «межа здійснення суб´єктивного цивільного права» як окремого і відмінного від поняття «межа суб´єктивного пра-ва» явища, вказуючи на його важливість у процесі правового регулювання відносин, пов´язаних із здійсненням суб´єктивних цивільних прав.

Так, аналіз робіт В.П. Грібанова та О.С Іоффе