Політичний портрет Віктора Ющенка

Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Сумської області в сім’ї вчителів. Зростав у сім’ї непартійних. Більше того, його батько слухав Радіо Свобода, Німецьку хвилю, ВВС та активно обговорював передачі з сусідами, що в радянські часи погрожувало в’язницею. А сам Ющенко, будучи студентом, читав Солженіцина, а також симпатизував консерватизму та лібералізму, ризикуючи бути відрахованим з інституту.
Не дивлячись на таке вільнодумство, Ющенко не пішов проти влади. В дитинстві хотів потрапити у піонерський табір та мріяв про комсомол. Ющенка прийняли не лише в комсомол, а й в КПРС, а в середині 1980-х комуніста-банкіра навіть перевели на облік в центральний апарат КПУ. Правда, він стверджує, що комуністом став за посадою, і партійні заходи значною мірою заважали роботі.
Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Кандидат економічних наук, лауреат Державної премії України в області економіки та техніки. Захистив кандидатську роботу з теми: «Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні». Академік Академії економічних наук України, академік Української Академії економічної кібернетики.
Одразу після інституту Віктор Ющенко влаштувався на роботу заступником головного бухгалтера колгоспу в Косівському районі Івано-Франковської області. Трохи згодом був призваний до Радянської армії та служив у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні.
З 1976 року працював у банківській системі: з 1985 року – заступник начальника, начальник управління Української республіканської контори Держбанку; з 1992 року – перший заступник Голови правління акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»; з січня 1993 до грудня 1999 року – Голова правління Національного банку України.