Судова система Запорізької Січі

У судах запорозькі козаки користувалися не писаними законами, а стародавнім звичаєм, словесним правом та здоровим глуздом. Писаних законів від запорожців годі було чекати насамперед тому, що община козаків мала надто коротке минуле, аби виробити ті чи інші закони, надати їм системи і висловити на папері. Крім того, писаних законів у запорозьких козаків не могло бути ще й тому, що все їхнє історичне минуле було заповнене безперервними війнами, що не давало змоги їм приділяти багато уваги влаштуванню внутрішнього ладу життя. Нарешті, писаних законів козаки прагнули уникати, боячись, аби вони не змінили їх вольностей.
Суддями у запорізьких козаків була уся військова старшина, тобто кошовий отаман, суддя, писар, військовий есавул; крім того, довбуш , курінні отамани, паланочний полковник і іноді весь Кіш.
Кошовий отаман вважався вищим суддею, тому що він мав верховну владу над усім запорізьким військом. 
З карних злочинів найбільшим вважалися:
– зрадництво;
– убивство козаком товариша;
– побої, заподіяні козаком козаку у тверезому чи п’яному виді;
– злодійство чого-небудь козаком у товариша і приховування їм краденої речі:
«особливо строгі були за велике злодійство, за яке, коли тільки двома достовірними свідками в тім докажутся, страчують смертю»;
– зв’язок з жінкою, шлюб січовим козакам заборонявся.
– содомский гріх ;
– образа жінці, коли козак «опорочить жінку не по пристойності», тому що подібний злочин «до обесславлення усього війська запорізького простирається»;
– зухвалість проти начальства,
– дезертирство, тобто самовільна відлучка козака під різними приводами в степ під час походу проти ворога;
– гайдамацтво,