Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбувається масова загибель людей, сільськогосподарських тварин, рослин та руйнування споруд.
Осередок ядерного ураження характеризується:
•     кількістю уражених;
•     розмірами площі ураження;
•     зонами ураженості з різними потужностями доз та дозами випромінювання;
•   зонами пожеж, затоплення, руйнування та пошкоджень будинків і споруд;
•   частковим пошкодженням та руйнуванням захисних споруд.
Ураження людей та тварин виникає внаслідок дій ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації та радіоактивного ураження місцевості, тобто від комбінованого ураження.
Розміри осередка ядерного ураження залежать від потужності, виду вибуху та рельєфу місцевості.
Для виявлення характеру ураження від ядерного вибуху його осередок умовно поділяють на чотири зони: повних, сильних, середніх та слабких руйнувань.
Зона повних руйнувань виникає там, де надмірний тиск у фронті хвилі 50 кПа (0,5 кгс/см) і більше. Ця зона в осередку становить близько 12%. У цій зоні повністю зруйновані будинки, промислові споруди, протирадіаційні сховища та утворюються суцільні завали.
Зона сильних руйнувань виникає при надмірному тиску від 50 до ЗО кПа (0,5—0,3 кгс/см) і становить 10% усієї площі осередка. Будинки та споруди будуть сильно зруйновані, сховища вціліють. Для цієї зони характерна масова загибель людей, а люди, які залишилися в будинках, будуть завалені й отримають травми та опіки. Крім цього, можливе ураження людей уламками скла, камінням та іншими предметами. В цій зоні, утвореній наземним та підземним ядерними вибухами, населення буде під впливом радіації.
Зона середніх руйнувань характеризується надмірним тиском у фронті ударної хвилі від ЗО до 20 кПакгс/см) і займає