Розвиток радіоелектроніки у ХХ ст.

Розвиток радіоелектроніки у ХХ ст.

Нерозривно і прямо з винаходом радіо і кінематографом зв’язане телебачення. Телебачення (грец. – далеко і лат. video – бачу) – система зв'язку для трансляції та прийому рухомого зображення та звуку на відстані. Телебачення засноване на принципі послідовної передачі елементів кадру за допомогою розгортки.
У розвиток сфери телебачення вкладено багато зусиль талановитих, обдарованих і розумних людей епохи. За якихось сто років ця сфера огорнула всю земну кулю і стала частиною кожної людини. Саме завдяки телебаченню сьогодні стала більш доступною абсолютно будь-яка інформація. В телебаченні відображені всі сфери життя людини і все, що відбувається. Та сьогодні, телебачення це глобальна сфера, яка складається з тисячі каналів, які транслюються по всьому світу.
Технології телебачення не були винайдені однією людиною і за один раз. В основі телебачення лежить відкриття фотоефекту , зроблене Віллоубі Смітом (англ. Willoughby Smith) у 1873 році. Винахід скануючого диска Паулем Ніпковим у 1884 році послужило поштовхом у розвитку механічного телебачення, яке користувалося популярністю аж до 1930-х років. Засновані на диску Ніпкова системи практично були реалізовані лише в 1925 р. Дж. Бердом у Великобританії, Ч. Дженкінсом у США, Л. С. Терменом в СРСР.
Перший патент на використовуване зараз електронне телебачення отримав професор Петербурзького технологічного інституту Борис Розінг, який подав заявку на патентування «Способу електричної передачі зображення» 25 липня